Зозулинець (лат. Orchis) — рід рослин родини Зозулинцевих (Orchidaceae). Занесений до Червоної книги України. [3] В лікувальних цілях використовуються власне бульби цієї рослини, а також листя та насіння.[2]

зозулинець в природі

зозулинець в природі

Пальчатокоріннник Фукса, також знаний як зозулинець Фукса, Dactylorhiza fuchsii, Orchis fuchsii – багаторічна трав’яниста рослина родини зозулинцевих (орхідних), характеризується специфічними 2-4 лопатевими стиснутими бульбами[1], схожими на руку. Рідкісна рослина, частіше за все трапляється на Закарпатті, в Карпатах, на Прикарпатті, росте по чагарниках, у листяних лісах, га галявинах.

бульби зозулинця

бульби зозулинця

Листки зверху темно-зелені, з фіолетово-брунатними плямами, зісподу одноколірні, сизувато-зелені, нижні обернено-яйцевидні або довгасті, тупі; два наступні – вдовженоланцетні, тупувато-загострені, верхні – вузьколінійно-ланцетні, загострені, приквітковидні.[1]

Квітки двостатеві, неправильні, рожевувато-лілово-фіолетові, зібрані в густий циліндричний колос. Плід-коробочка. Цвіте протягом чарвня-липня [1]

квіти зозулинця

квіти зозулинця

Для обробки коренів і отримання кінцевої сировини під назвою “бульби салеп”, які далі використовуються з лікувальною метою, використовують молоді бульби, які ретельно миють щіткою, занурюють на декілька хвилин в окріп і далі висушують при температурі 50 С. Співвідношення сирої сировини до сухої 10:1, термін придатності шість років.[1]

Хімічний склад: 50 % слиз, 27% крохмаль, декстрин, пентозани, тощо.

Використання:

  • Салеп перешкоджає всмоктуванню шкідливих речовин з шлунково-кишкового тракту
  • Рекомендують його приймати дорослим при хронічних гастритах, проносах, виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки, колітах, ентеритах, дизентерії
  • Салеп використовують в медицині як пом’якшувальний, обволікаючий і протизапальний засіб при отруєннях отрутами, які викликають шлунково-кишковий розлад і в дітей при кишкових захворюваннях
  • Застосовується як обволікаючий і протизапальний засіб при гострих і хронічних захворюваннях  та при запаленні шлунково-кишкового тракту
  • Ефективний при гастроентеритах, колітах і виразковій хворобі
  • Слиз салепу п’ють при отруєнні, щоб запобігти швидкому всмоктуванню отрути
  • Застосовують в якості протисудомного засобу та в якості допоміжного засобу для відновлення складу крові.
  • Зовнішньо бульби салепа використовують при наривах (панарицій, карбункул). Їх товчуть, порошок змішують зі свинячим жиром або розпарювала на молоці. Приготований таким чином салеп або свіжі бульби прикладають ще й до хворих зубах. Бульби Зозулинцю використовують і для росту волосся.[4]
  • Також салеп є ефективним при захворюваннях дихальних шляхів, бронхітах, при загальному виснаженні, туберкульозі, при імпотенції. Порошок старих бульб має абортивні властивості, а також вживається для регуляції періодичного циклу в жінок. Настій трави вважається сечогінним, а насіння використовується при епілепсії [1]

Застосування:

Застосовують у вигляді слизу перорально і в клізмах

Для приготування Слизу (Mucilago Salepi) – 2 г порошку салепу ошпарюють 200 мл окропу, збовтують 10-15 хв. і приймають по 1чайній або десертній ложці 2-3 рази на день. Приготований слиз зберігають у холодильнику.[1]

При катарі сечового міхура і товстих кишок порошок бульб розводять у холодній воді у співвідношенні 1:10, після цього доливають 90 частин киплячої води або ж молока і збовтують до одержання густої, однорідної маси.

Примітка: Щоб перевірити, чи доброякісний порошок салепу ви купили, треба 1 його частину взяти на 100 частин води й закип’ятити: повинен утворитися густуватий і майже безкольоровий слиз; якщо до слизу, після того як він вичахне, додати кілька крапель йоду й він посиніє, то це означає, що його виготовлено добре.[2]

Порошок салепу отримують з перемелених або розтовчених товкачем сухих бульб. І ще слід пам’ятати про обережне самостійне вживання та самолікування, не варто перевищувати дозування та варто порадитися з лікарем перед застосуванням.

Ліля Тяжка для Etnocook

Використані джерела:

1. Лікарські рослини:Енциклопедичний довідник/Л-56 Відп.ред. А.М.Гродзінський. – К.:Голов.ред.УРЕ,1990. – 544 с.:іл.С.255, 319

2. Зозулинець чоловічий

3. Зозулинець. Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

4. Ятришник, зозулинець (Salep tuber)

5. Із зозулинцю – кисіль до посту

 

 

 

 

Роздрукувати рецепт Роздрукувати рецепт

Залишити коментар

Додати зображення до коментаря

>