- Etnocook: сайт етнічної кухні - https://etnocook.com.ua -

Традиційні японські солодощі (ваґаші)

сезонні-солодощі-етнокук [1]

Осінні сезонні солодощі

Коли мене запитують, на що схожі традиційні японські солодощі (ваґаші)  – я завжди незмінно відповідаю, що ні на що нам звичне. Також вони відмінні від давніх українських етнічних солодощів, таких як медові цукерки [2]. Переважно ваґаші навіть не особливо солодкі в загальному розумінні. І, водночас, існує таке розмаїття  їх видів, що однією статтею буде просто неможливо охопити за раз усі смаки та варіативність. 

вагаші-з-рису-адзукі-етнокук [3]

Традиційні рисові японські солодощі з анко з Кіото

Зроблені переважно з рослинних складників, солодощі в японців – окремий вид мистецтва. І це насправді так, кожний найменший шматочок зроблений з ювелірною точністю та красиво оформлений.

японське-печиво-етнокук [4]

Красиво оформлена коробка з японським печивом в окремих пакетиках для збереження хрусткості та невеличка історія від виробника, оформлена в стилі манги

Є також спеціальні  солодощі для різноманітних урочистих подій, ритуалів або просто виконані до свят та різних пір року. Для виготовлення використовують рис, агар-агар, різні сорти картоплі, фрукти, коріння, трави, листя, чай, солодкувату квасолю адзукі (дуже часто як начинку). Існує навіть окреме літнє Свято Солодощів, яке святкується в середині червня.

Ракуґан-етнокук [5]

Ракуґан – спеціальні цукерки для чайної церемонії

Надзвичайно поширеними є японські рисові тістечка Мочі [6] ( 餅,もち, mochi), яких існує безліч різновидів – від найпростішого тягучого пиріжка без смаку до солодких кульок з різноманітними начинками та посипками. Почали виготовлятися в період Нара (710-794 рр. н.е) і не втратили популярності в наші дні.

солоді-рисові-тістечка-мочі-етнокук [7]

Солодкі японські рисові тістечка Мочі

Данґо (団子, だんご, dango) – японські рисів’яники круглої форми на шпажках. Мають таку ж довгу історію, як і мочі. Подаються з поливкою

Данґо-японські-солодощі-етнокук [8]

Круглі рисові кульки данго

 

вагаші-японія [9]

Японці зберігають традиції та широко популяризують споживання етнічних солодощів

Пізніше, у 16 ст., у португальських купців був запозичений рецепт виготовлення бісквіту Кастера ( かすていら,カステラ, Castella, Kasutera, касутейра), а у 20 ст. японці почали виготовляти Дораякі (どら焼き, どらやき) – два круглі бісквітні млинці з начинкою анко (паста з квасолі адзукі), які ввійшли до списку ваґаші.

дораякі-вагаші-етнокук [10]

Кастера з зеленим чаєм маття

Etnocook робив огляд про традиції та особливості приготування тістечок у формі риби у статті Тайякі: японські солодощі [11]. Вони зроблені у вигляді риби Тай, яка, за повір’ями, приносить щастя і, якщо з’їсти таке тістечко –  щаститиме.

майстер по виготовленню тайякі [12]

Майстер по виготовленню тайякі

Після реставрації Мейдзі та припинення самоізоляції, західні традиції виготовлення десертів та солодощів міцно вкорінилися в Японії і кулінари широко використовують загальновідомі рецепти із застосуванням шоколаду та молочних продуктів, додаючи до них певні етнічні та виключно місцеві складники.