.рис з сочевицею  

рис коричневий і сочевиця

Біологічна класифікація

Домен:Ядерні (Еукаріоти, Eukaryota)

Царство: Зелені рослини(Viridiplantae)

Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)

Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)

Клас: Еудікоти (Eudicots)

Підклас: Розиди (Rosids)

Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)

Родина: Бобові (Fabaceae)

Підродина: Метеликові (Papilionoideae)

Триба: Vicieae

Рід: Сочевиця (Lens)

 [8]

  Сочевиця, разом з  квасолею, горохом, соєю та арахісом, відноситься до родини бобових (Fabaceae), які є висушеним насінням метелико-квіткових (Leguminasae). Бобові характеризуються високим вмістом баластних речовин (11-18%), найвищим вмістом білка (20-36%) та часткою крохмалю 47-56%. [1]

Lens culinaris Sturm

Lens culinaris

[8]

 Сочевиця — зернова культура, в промислових умовах її висівають в полі. Проте з давніх-давен сочевицю вирощують і як овочеву рослину. Сочевиця відома під різними назвами: adas (арабська), masur (хінді), mercimek (турецька), heramame (японська).[7] За розміром зерна сочевицю поділяють на великонасінну (або тарілкову) і дрібнонасінну. Вміст білків в сочевиці досягає 36-60%, крім того в ній є жир — до 3 %.   Насіння сочевиці містить пересічно (у %) білка 25 — 35, крохмалю 47 — 60, товщу 0,6 — 4,4, клітковини 2,4 — 4, попелу 2,3 — 4,4; вітаміни B1 і В2. Зерно використовують на харчові та кормові цілі. Урожай зерна 11 — 15 центнерів з га. В Україні поширені сорти: Дніпровська 3, Нова луна й Петровська 4/105.Ціниться за тонкий, більш приємний, ніж в інших бобових, смак.[4]

В 100 грамах насіння 14 %-ї вологості в середньому міститься: 340-346 кКал; 20,2 г протеїну; 0,6 г жиру; 65 г загальних карбогідратів; 68 мг Ca, 325 мг P; 7 мг Fe, 29 мг Na; 780 мг K; 0,46 мг тіаміну; 0,33 мг рибофлавіну; 1,3 мг ніацину (Adsule та ін., 1989; Muehlbauer та ін., 1985). Вона характеризується високим вмістом незамінних амінокислот (лізин, аргінін, лейцин), та найменшим серед зернобобових вмістом інгібіторів травлення.

.”]сочевиця дрібнозерниста

сочевиця дрібнонасінна

[11]

Культивування сочевиці почалося ще в період докерамічного неоліту А (10-9 тисячоліття до н. е). Крупнонасінна сочевиця походить із Середземномор’я, а дрібнонасінна — з Південно-Західної Азії. В Єгипті з сочевичного борошна пекли хліб. В Росії з’явилася в XIV ст., де нею засіювали величезні площі аж до 1917р. Тепер поширена в Азії (Індія, Туреччина та ін.), Латинській Америці (Чилі), Європі (Словаччина, Іспанія, Румунія). Світова площа посівів сочевиці близько 1 млн га. Також її вирощують на незначних площах у По­волжі (Саратовська, Самарська області), в Центральночорноземній зоні Росії, Казахстані та Україні — в лісостеповій і степовій зонах.[3]

.”]”]сочевиця крупнозерниста

 [11]

.Lentil flowers

Lentil flowers

Сочевиця є середньовибагливою до тепла. Насіння її проростає при температурі 4-5 °С, а сходи пошкоджуються заморозками мі­нус 5 – 6 °С. У період вегетації сприятливою температурою для рос­ту і розвитку сочевиці є близько 20 °С. До вологи сочевиця вибаглива на початку росту — при бубнявінні і проростанні насіння. Коли рослини зміцніють і утворять достатньо розвинену кореневу систе­му, то добре витримують посуху, чим і пояснюється поширення со­чевиці в посушливих умовах Степу.

Кращі ґрунти для цієї культури — чорноземи, суглинисті й супі­щані з підвищеним вмістом вапна. Погано росте вона на кислих, низинних та заболочених ґрунтах.[3] Відомі цілющі властивості сочевиці: її відвар рекомендовано вживати при сечокам’яній хворобі. При опіках використовують суміш змеленої на борошно сочевиці та вершкового масла, а з яєчним жовтком — для лікування ран. Лікувальні властивості сочевиці відомі з глибокої давнини. На основі сочевичного зерна європейські лікарі готували «Аравійське зміцнювальне», яке вважалося панацеєю.[2] Вживання в їжу страв із сочевиці необхідне для кровотворення. Введення в раціон салатів із сочевиці, сочевичних супів і каш дозволяє нормалізувати рівень цукру в крові хворим на цукровий діабет. Пюре із сочевиці корисно при хворобах травлення (колітах, виразках та ін.).  Страви з сочевиці, що містять багато калію, корисні для серця і кровоносної системи.[5] Дещо ця культура зробила і для науки: саме латинським назвою сочевиці – Ervum lens або Lens esculenta Moench – зобов’язані своєю назвою оптичні лінзи, адже форма-то у них «Сочевична».[6]

“]сочевиця зелена і червона

суміш сочевиці зеленої і червоної

[11]

Насіння сочевиці готується від 10 до 40 хвилин, в залежності від сорту – коротше для малих зерен без лушпиння, і довше для червоної сочевиці. Сочевиця культивується у всій Південній Азії, Середземномор’я та Західної Азії. Популярна страва з сочевиці і рису в західній Азії – mujaddara або mejadra. Рис і сочевицю, також приготовані разом, називають khichdi в Індії (Індія та Пакистан), аналогічна страва, kushari, зроблена в Єгипті, вважається однією з двох національних страв.

“]Сочевиця (Lens)

Сочевиця (Lens)

[11]

Сочевиця використовується для приготування недорогого і поживного супу по всій Європі, Північній і Південній Америці, іноді в поєднанні з курячим м’ясом або свининою. З зерен цієї культури готують  легендарну “сочевичну юшку”, начинку для пирогів. Страви з сочевиці поширені в ведичній кухні, італійській, а також німецькій, де символічна страва з сочевиці на різдвяному столі є запорукою щастя на наступний рік.

Рецепт від Етнокук:Сочевиця з тушкованими овочами

Використана література:
1. Гаубер-Швенк Г., Швенк М. Харчування: dtv-Atlas: Пер.з нім./Худож. Йорг Майр; Наук.ред. пер.: В.Г.Передерій, Ю.Г.Григоров. – К.:Знання-Прес,2004. – 183 с.: іл. – С.57.

2. Давыдов В.Д.Советы огородникам:Справочник/Спец.ред.М.Л.Рева. – 3-е издание., перераб. И доп. – Донецк: Донбас, 1984. – 184с., ил. – Библиогр..: с.180(10 назв). – С.131.

3. Зінченко О.І, Салатенко В. Н., Білоножко М. А. — К.: Аграрна освіта, 2001. — 591 с 4. Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.

5. Зберегти здоров’я допоможе сочевиця  http://www.rionews.com.ua/mixed/healt/now/n1119812845

6. Що приготувати з сочевиці? Історія, користь і смак http://arhiv-statey.pp.ua/index.php?newsid=13083

7. Pak. J. Bot., 39(3): 903-906, 2007. Mycoflora associated with lentil (lens esculenta Moench) seeds from five localities Of Punjab, Pakistan http://www.pakbs.org/pjbot/PDFs/39%283%29/PJB39%283%29903.pdf

8. Wikipedia, the free encyclopedia    http://en.wikipedia.org/wiki/Lentil

 Ілюстрації:
9. Imachen:Lens culinaris Sturm8.jpg

10. File:Lentil flowers1.JPG

11. Etnocook.The traditional ethnic cooking

Роздрукувати рецепт Роздрукувати рецепт

Залишити коментар

Додати зображення до коментаря

>