Шипшина – цілюща лікарська рослина

Всі фото клікабельні, а також можна швидко та зручно роздрукувати кулінарну статтю про лікарську рослину Шипшина від українського сайту традиційної етнічної кухні Etnocook

«Зацвіла шипшина — почалося літо»,
український народний фольклор
^[1]

Розлогі кущі шипшини з довгими колючими стеблами, ніжними рожевими квітами та червоними круглими плодами поширені практично по всій території України. Сьогодні я розкажу вам більше про всім відому та впізнавану рослину, статтю про корисні властивості якої й було анонсовано ^[2] на моєму сайті традиційної етнічної української кухні Етнокук.

Дика троянда зустрічається на чагарниках, біля річок, на пустирях та у лісі. З її цвітінням асоціюється настання літа, а малі бешкетники бавляться закиданням розтертих ягід зненацька за сорочку – вони несподівано дуже пекучі.  Проте, як виявляється, за хімічним складом шипшина є просто вітамінним цілющим скарбом.

“Гіпантії шипшини — справжня комора вітамінів. У їх м’якуші виявлено аскорбінову кислоту, рибофлавін, каротин, філохінон та біофлавоноїди. У насінні зна­йдено токофероли (а-токоферол).

М’якуш плодів містить каротин (9,76 мг/100 г), пектинові речовини (14,1 %), цитринову кислоту (1,68 %). Кількість аскорбінової кислоти коливається в сухих плодах від 2 до 6,2 %. Олія насіння шипшини містить у своєму складі токо­фероли (170—200 мг/100 г), каротин (10 мг/100 г), ненасичені жирні кислоти — лінолеву, ліноленову, олеїнову та ін. У сві­жих плодах виявлено, окрім того, близько 4 % вітамінів гру­пи Р, флавоноїди, катехіни. В листках, коренях та корі шип­шини знайдено дубильні речовини. Квітки містять флавоноли та антоціани.” – Товстуха Є.С.

Найбільш цінується шипшина за великий вміст вітаміну С і використовувалася нашими предками з давніх-давен для боротьби з гіповітамінозом, так як поширені зараз популярні багаті на аскорбінову кислоту апельсини та навіть картопля не є етнічними продуктами України ^[3] та набули масового поширення на території нашої країни зовсім нещодавно.

Плоди шипшини містять 20% вітаміну С і з них готують відвари, чаї, настої, які вживають для забезпечення потреб організму в аскорбіновій кислоті.

Ліля Тяжка для Etnocook.com.ua ^[4]

Літературні джерела:

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 650.
Є.С. Товстуха. Золоті рецепти української народної медицини – Київ, видавництво “Країна мрій”, 2010. – 552 с., іл.